Безпечний Інтернет

Всесвітній День безпечного Інтернету

План заходів в КЗ "Шевченківське НВО ЗЗСО-ЗДО" до Всесвітнього Дня безпечного Інтернету

     Перший тиждень лютого в Шевченківському НВО  пройшла під гаслом «Ми за безпечний Інтернет». Було проведено ряд заходів, зокрема, завідуюча бібліотекою Компанець Ю. М. організувала книжкову виставку «Інтернет – світ широких можливостей». 
     Класоводи та класні керівники провели класні години на тему «Правила безпечного Інтернету». Класний керівник 7 класу  Коровай І. В. провела виховну годину на тему «Всесвітній День безпечного Інтернету» де «підписала контракт» з учнями про правила користування Інтернетом.
    Учні середніх класів взяли активну участь у конкурсі малюнків «Інтернет очима дітей», а учні старших класів випустили стінгазети «Я за безпечний Інтернет».
     Учні 9-11 класів презентували свої проекти на теми «Інтернет – світ широких можливостей» та «Реальні небезпеки віртуального світу».  А в період підрахунку балів учні пройшли тест на Інтернет-залежність, який підготувала вчитель інформатики Коровай І.В.
     Учням початкових класів була представлена презентація на відповідну тему.

Завантажити посібник у форматі PDF:

«Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі»

Листи:

Лист МОН України № 1/9–768 від 06.11.09 «Про захист дітей та молоді від негативних інформаційних впливів»

Лист МОН України № 1/9-916. від 28.12.09 «Про проведення дня безпечного Інтернету»

Лист МОН України № 1/9-815. від 11.11.10 «Про проведення конкурсу «Онляндія в моїй школі»

Спеціалізовані веб-ресурси:

• http://www.onlandia.org.ua
• http://www.microsoft.com/ukraine/athome/security/children/default.mspx
• http://www.nachalka.com/bezopasnost

Програмне забезпечення  для блокування небажаної інформації на сайтах:

• TMeter

• Traffic Inspector для школы

• Windows Live 2011

• KinderGate Родительский Контроль

• Norton Add-on Pack
• Kaspersky Internet Security 2011
• Один дома
• Интернет Цензор

У 2011 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в навчанні» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Детальне дослідження вперше було проведено в Україні. Його результати наведені нижче.
 

Ключові результати:
З 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі.
52% дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%).
44% дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують особисту інформацію) і 24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими). У віковій групі від 15 до 17 років цей показник досягає 60,3%.
72,5% дітей хочуть отримувати більше інформації про те, як убезпечити себе в Інтернеті. 77% батьків також висловили бажання більше дізнатися про безпеку Інтернету для дітей.
У сім’ях діти краще за батьків розбираються у комп’ютері та Інтернеті. З 81% батьків, у яких на домашньому комп’ютері є антивірус, 95% зазначили, що його установкою і налаштуванням займалася дитина.
Думку про те, що навчати дітей безпеці в Інтернеті повинні вчителі, розділяють 95% батьків і лише 13% самих вчителів.
На які ризики діти наражають себе в Інтернеті?
Серед ризиків в Інтернеті діти одразу називають найвідоміші: віруси – 39%, «дорослий» контент (маються на увазі сайти із порнографічним змістом) – 21%, Інтернет-залежність – 19% та шахрайство (мається на увазі викрадення особистої інформації і паролів, банківської інформації, шахрайство за допомогою Інтернет-магазинів та онлайн-сервісів з платними СМС) – 3,45%.
Дослідження показало: що дорослішою стає дитина, то більш безтурботно вона починає поводити себе в Інтернеті. Так, на реальну зустріч з людиною, з якою знайомі лише віртуально, вже ходили майже 12% опитаних дітей віком 10-11 років та більше ніж 60% підлітків 15-17 років. Дані про своїх батьків у мережі (місце роботи, посада) залишили 0,4 дітей віком 10-11 років та 6,5% 15-17-річних.

Найпопулярніші за відвідуваністю серед дітей ресурси в Інтернеті – соціальні мережі – містять найбільшу загрозу з точки зору доступності особистої інформації для сторонніх осіб. У соціальних мережах свій особистий номер телефону вже залишили 46% дітей 10-17 років, вказали домашню адресу – 36%, розмістили особисті фотографії – 51%.
При цьому показово, що від загальної кількості бажаючих отримати більше інформації про ризики в Інтернеті (72,5% респондентів-дітей) більшість – 89% хоче знати більше саме про захист у соціальних мережах.
Що думають батьки про безпеку дітей в Інтернеті?
Рівень користування Інтернетом серед батьків нижчий ніж серед дітей і становить 70,6%. У сім’ях діти краще за батьків розбираються у комп’ютері та Інтернеті. З 81% батьків, які підтвердили, що у них на домашньому комп’ютері встановлено антивірус, 95% вказали, що його установкою та налаштуванням займалась дитина.
На думку батьків, можливість викрасти дитину, використовуючи Інтернет, більш ніж реальні – так вважають 76% опитаних. Але при цьому 73% батьків вважають, що вони знають про небезпеку в Інтернеті, і що саме їхня дитина також захищена у мережі, тобто знає про ризики і може їх уникнути.
81% батьків підтвердили, що використовують вдома батьківський контроль. 56% з цього числа мали на увазі не програмне забезпечення, а саме психологічний контроль з боку батьків: питають, які сайти відвідують, чи є проблема у мережі та інше. Насправді «батьківський контроль» – це програмний продукт, який дозволяє значно убезпечити перебування дитини у мережі Інтернет.
Про те, що їхні діти користуються Інтернетом в Інтернет-кафе та у школі, батьки, виходячи з дослідження, не підозрюють. Місцями виходу в Інтернет вони назвали дім (69%) та дім друзів (30%). Але при цьому більше 16% дітей (у віковій групі 10-11 років цей показник досягає 30%) періодично виходять в мережу з Інтернет-кафе.
Також 81% батьків, які впевнені у безпеці своєї дитини в Інтернеті, вважають (часто помилково), що їхня дитина повідомить їх про заплановану зустріч з віртуальним знайомим (але 75% дітей, що проводили такі зустрічі, приховують цю інформацію від батьків).
97% батьків впевнені у необхідності навчати дітей безпеці в Інтернеті в рамках шкільної програми, у той же час 72% покладають цю відповідальність і на себе.
Чи готові вчителі навчати дітей питанням безпеки у мережі Інтернет?
Серед вчителів рівень користування Інтернетом вищий, ніж серед батьків – 83%. Про свої знання з приводу небезпек у мережі завили 85% вчителів і 27% дійсно з ними знайомі. При цьому 68% вважають, що тема безпеки у мережі – чергова реклама антивірусного програмного забезпечення.
Учителі – найбільш обізнана аудиторія дослідження. Серед ризиків у мережі вчителі називають шахрайство – 48,8%, віруси – 21,3%, прояви насильства над дітьми (мається на увазі як психологічне насильство під час перегляду певних матеріалів, так і реальне насильство внаслідок активності в Інтернеті) – 20,7%. При цьому, незважаючи на обізнаність, 68,3% вчителів вважають, що питання небезпеки в Інтернеті більше рекламується виробниками антивірусного ПЗ, ніж реально існує.
Як один із методів підвищення рівня безпеки у мережі 93% опитаних вчителів пропонують обмежити перебування дітей онлайн, при цьому 55,5% зразу ж вказують на те, що це буде не результативно.
96% вчителів погоджуються, що дітей треба вчити основам безпеки у мережі. Але при цьому тільки 13% з них впевнені, що цим повинна займатися школа, і 56% - делегують цей обов’язок батькам. 78% думають, що бесіди з дітьми у школі на тему безпеки в Інтернеті будуть дуже корисними. Але 65% впевнені у тому, що проводити їх повинні спеціалісти, а не вчителі даної школи (як варіант, вчителі, запрошені з іншої школи).

Як висновок можна констатувати недостатній рівень поінформованості дітей на тему безпеки в Інтернеті при високому рівні ризиків, які можуть трапитись з дітьми у мережі. До того ж зовсім недостатнім є рівень залученості батьків та вчителів у процес виховання культури безпечного користування Інтернетом серед дітей.

Почитай обов'язково!

Інтернет - це корисно чи шкідливо?

Безпека дітей в мобільному Інтернеті

Каталог "Білих сайтів"

5 правил користування електронною поштою

Дитина - ком'ютероман. Що робити?

Безпечне використання Інтернету дітьми різного віку

«Поделись улыбкою своей, 
И она к тебе не раз еще вернется» — м/ф «Крихітка Єнот»
19 вересня 1982 року можна вважати Днем народження «Смайлика». В цей день Скотт Фалман, будучи професором Університету Карнегі-Меллона, запропонував графічно передавати усміхнене обличчя за допомогою трьох символів, які слідують один за іншим: двокрапка, дефіс, закриваюча дужка. Це нововведення отримало просту назву «смайл» (з англ. «Посмішка») і знайшло широке застосування в комп’ютерній сфері — особливо в Інтернеті і соціальних мережах.
З появою першого «смайлика» електронний лексикон істотно поповнився. Три елементарні символи дозволили мільйонам людей виражати свої емоції без слів.
«Смайлик — це візуальний дезодорант. Його зазвичай ставлять, коли юзеру здається, що від нього погано пахне. І він хоче гарантовано пахнути добре» — Віктор Пєлєвін
День народження «Смайлика» зберігся в електронному вигляді, оскільки Фалман відправив лист на один з головних форумів своєї країни, в якому написав повідомлення з двома смайликами: веселим :-) і сумним :-(.
Створення смайлика спочатку було пов’язане з тим, що користувачі Інтернету часто не знали, як позначити повідомлення жартівливого характеру, щоб це було всім зрозуміло. Однак через десятиліття цей символ став незамінним у сфері електронного спілкування. Зараз смайлик багатоликий, він  здатний виражати радість, здивування, захоплення, смуток та інші емоції.
«Найскладніше в написанні дисертації — не ставити смайлики після кожної вдалої думки)))» — студентський гумор.

Вплив соціальних мереж на формування особистості підлітків

       Однією з основних ознак розвитку сучасного суспільства є стрімкий розвиток комп’ютерних інформаційних технологій, який дає можливість сучасній людині навчатися, обговорювати проблеми, які турбують, знайомитися та спілкуватися з друзями, а також перенестися в будь-яку країну світу, дізнатися про її культуру та традиції, використовуючи необмежені можливості всесвітньої мережі Інтернет.  Сьогодні Інтернет став невід’ємною частиною нашого життя. Проте слід зазначити, що мережа Інтернет дає не тільки можливість для розвитку здібностей, покращення знань та розширення кола інтересів, але й містить у собі реальні загрози як для дорослих, так і для дітей.

Соціальні мережі – один із соціальних інститутів, який тією чи іншою мірою виконує замовлення суспільства та окремих соціальних груп щодо певного впливу на населення  в цілому, в тому числі й на окремі вікові та соціальні категорії . Однак соціальні мережі досить сильно впливають на будь-яку особистість та на процес формування поведінки, а інформація в Інтернет-мережі є недостатньо організованою та керованою.

Аналіз діяльності в інтернет-мережі дозволяє відобразити її зміст у вигляді структури, яка включає в себе ряд взаємопов’язаних компонентів: комунікаційний, ціннісний, пізнавальний та поведінковий.          У процесі використання соціальних мереж для спілкування у віртуальному просторі, що становить собою комунікаційний компонент, відбувається вплив на наші комунікативні процеси. У процесі спілкування у соціальних мережах створюється особливий простір (віртуальна реальність) з характерним для нього видом спілкування, де виникають нові правила та закони.      

 Задоволення потреби у спілкуванні, моральній підтримці – найважливіші потреби особистості підліткового віку. Якщо ми не можемо задовільнити їх в реальному житті, то задовольняємо в інтернет-мережі, яка дає  можливість «втекти» від проблем, труднощів, що виникли на певному етапі соціалізації.

 Однак слід розуміти, що, не зважаючи  на те, що в інтернет-мережі інколи можна отримати деякі дані анкетного характеру і навіть фото та реальне зображення співрозмовника, вони не дають реалістичного уявлення про нього.

Анонімність спілкування в інтернет-мережі сприяє самопрезентації, надаючи людині можливість не просто створювати про себе враження за власним вибором, але й бути тим, ким вона захоче, що нерідко призводить до виникнення девіантної поведінки та агресивності.

Пізнавальний компонент діяльності людини у мережі Інтернет дає можливість пошуку та засвоєння підлітками інформації, яка розміщена на вебсайтах, метою якого є розширення, поглиблення, уточнення власного уявлення про світ, реальну та віртуальну дійсність.     

На відміну від інших засобів інформації, соціальні мережі поєднують у собі друковану, фото- та відеоінформацію. Використовуючи інтернет-мережу для навчання, ми можемо сприймати одну й ту ж інформацію такими каналами сприйняття: зоровим, слуховим, оскільки є можливість прочитати, побачити та почути, що суттєво покращує процес засвоєння інформації.       

    Перебуваючи у віртуальному світі та вивчаючи ту інформацію, яка розміщена у соціальних мережах, кожен із нас формує свою систему цінностей, яка визначає виняткове ставлення до певних дій, вчинків, явищ як віртуального, так і реального життя; визначає нашу поведінку та майбутню соціальну діяльність, що становить собою ціннісний компонент.        

  Використовуючи соціальні мережі, ми засвоюємо певні моделі поведінки, які прийнятні для віртуального світу, та з часом переносимо їх у реальне життя. У соціальних мережах ми черпаємо стереотипи та моделі поведінки, норми діяльності, формуємо свою соціальну ідентичність, власну самооцінку, що не завжди є адекватною. Це являє собою поведінковий компонент діяльності в соціальних мережах.   Основними рисами інтернет - спілкування в соціальних мережах є  анонімність, відсутність невербальної інформації, установка на бажані риси партнера, добровільність, прагнення до нетипової, ненормативної поведінки (у соціальних мережах дуже важко контролювати дії підлітків, тому дуже часто спостерігається агресія, ненормативна лексика)

. За допомогою соціальної мережі підліток задовольняє приховані потреби, які не прослідковуються в його реальному житті, а проявляються лише у мріях і фантазіях. Цей соціальний ресурс забезпечує їх втілення через можливість анонімних соціальних взаємодій, за допомогою яких можна створювати нові образи власного «Я». Крім того, не варто забувати і про необмежений доступ до особистої інформації користувачів .

Як відомо, будь-яка діяльність спрямована на задоволення потреб. Дослідження «Фонду розвитку Інтернет» дозволило визначити певне коло потреб, які підлітки задовольняють за допомогою соціальних мереж та Інтернету, а саме:

  – потреба у самостійності (у процесі соціалізації ця потреба припускає, в першу чергу, прагнення до незалежності від батьків);

 – потреба у самореалізації та визнанні (зазвичай підліткам вкрай необхідно відчувати себе особливими та необхідними);

 – потреба у пізнанні та визнанні (молоді люди хочуть відчувати себе важливою частинкою певної групи і суспільства загалом); 

– задоволення соціальної потреби у спілкуванні, у приналежності до групи за інтересами, в любові, адже підлітковий період – це час, коли людина прагне знайти схожих собі за інтересами, вподобаннями;

 – потреба у володінні (підліток має на меті бути обізнаним з усіма подіями, що відбуваються навколо нього);

 – пізнавальна потреба (володіння новими знаннями сприяє досягненню визнання з боку однолітків і самореалізації);

– у результаті використання соціальних мереж виникає відчуття повного контролю і володіння ситуацією, що задовольняє потребу в безпеці – одну з базових у системі потреб людини .      

Завдяки соціальним мережам підлітки і проявляють свою індивідуальність. Тільки вже не стандартними способами, закладеними процесом перетворення від індивіда до сталої особистості, а завдяки комп'ютерним технологіям.

Позитивні і негативні аспекти перебування підлітка у мережі Інтернет

 До позитивних аспектів особистісного розвитку за допомогою Інтернетспілкування можемо віднести подолання комунікативного дефіциту, розширення кола знайомих.

При цьому дружба в соціальних мережах часто досить поверхнева.        Деякі молоді люди, а особливо підлітки, намагаються бути у центрі уваги, а також додати до свого профілю якнайбільше друзів, у  тому числі й за рахунок незнайомих людей. Такий підхід несе потенційну загрозу особистій безпеці підлітка, який часто занадто відкритий у поширенні персональної інформації.

Нерідко неповнолітні користувачі створюють по кілька різних профілів

 (із різними іменами) в одній соціальній мережі, що руйнівним чином позначається на їх самоідентифікації .

Варто підкреслити,  що сучасна молодь розглядає Інтернет і соціальні мережі як основне та перевірене джерело інформації. У соціальних мережах користувачі також можуть задовольнити потреби у самовираженні та самореалізації. Таким чином, підлітки використовують соціальні мережі для демонстрації особистої позиції щодо обговорюваних питань, власних досягнень, розробок або творчості. У цьому випадку для значної частини користувачів самовираження стає важливішим мотивом для використання соціальних мереж, ніж спілкування або отримання інформації . Варто зауважити, що соціальні мережі сприяють розвитку електронного навчання й освіти в цілому, пропонуючи нові технічні та методичні засоби. Велика кількість різноманітного відео- й аудіоконтенту створює умови для кращого засвоєння навчального матеріалу.

Сучасним вчителям і викладачам потрібно лише спрямувати в правильне  конструктивне русло навчальну діяльність учнів  у соціальних мережах та  Інтернеті загалом.

 Зворотний бік спілкування у соціальних мережах – це відхід від справжнього життя, неможливість налагодити контакти з реальними людьми. І ця проблема дійсно дуже небезпечна: підліток зосереджується на власних переживаннях, перестає спілкуватися з рідними та близькими, так як не знаходить належного розуміння з їхньої сторони. Підлітки втрачають навички прояву інтересу до інших людей у реальному житті . Вплив надмірного використання соціальних мереж як засобу комунікації на реальні взаємостосунки користувача може бути досить відчутним: замкнутість, втрата соціальних контактів і друзів, роздратування під час живого спілкування, втрата навичок вербального та невербального спілкування, невиконання власних обов’язків тощо. Зловживання соціальними мережами може призвести не лише до десоціалізації, але і до деструктивних змін у психіці та поведінці особистості

Проте позитивною рисою соціальних мереж є можливість створення груп за інтересами. Кожен зможе знайти те, що йому до душі. З метою формування безпечної діяльності молоді в Інтернет-мережі необхідно впроваджувати заходи, які спрямовані на проінформованість молоді щодо ризиків віртуального світу, формування критичного мислення та взаємодії фахівців, які займаються формуванням безпечної діяльності молоді в Інтернет-мережі .