З метою визначення рівня засвоєння учнями загальноосвітніх навчальних закладів навчального матеріалу, передбаченого Державним стандартом базової загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 р., та якісної підготовки проекту нового Державного стандарту змісту освіти у 5-8 класах проводяться підсумкові контрольні роботи з української мови, математики, історії України, іноземної мови (перша мова – англійська, французька, німецька) та російської мови (у школах (класах) з російською мовою навчання).
В 2010/2011 навчальному році підсумкові контрольні роботи у 5-8 класах загальноосвітніх навчальних закладів проводяться письмово з таких предметів: українська мова, математика, історія України, іноземна мова (перша мова — англійська, французька, німецька) та російська мова (у школах з російською мовою навчання).
Дату проведення підсумкових контрольних робіт визначають Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у період з 10 по 20 травня цього року.
На проведення підсумкової контрольної роботи відводиться 45 хвилин, з іноземної мови – 90 (на окремих уроках). Відлік часу починається після вступної бесіди вчителя та інструктажу.
Підсумкові контрольні роботи з української мови проводяться за посібниками:
«Українська мова. 5 клас: Підсумкові контрольні роботи»,
«Українська мова. 6 клас: Підсумкові контрольні роботи»,
«Українська мова. 7 клас: Підсумкові контрольні роботи»,
«Українська мова. 8 клас: Підсумкові контрольні роботи»
(авт. Молочко С. Р.— Х.: Вид. група «Основа», 2011).
У посібнику для кожного класу вміщено 38 варіантів підсумкових контрольних робіт. Зміст завдань відповідає чинній програмі з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів. Кожен варіант контрольної роботи складається з завдань трьох типів, які відрізняються за складністю. У завданнях першого типу, що відповідають початковому і середньому рівням навчальних досягнень учнів, необхідно зазначити лише одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих. За кожну правильну відповідь учень максимально отримує 1бал. Завдання другого типу відповідають середньому і достатньому рівням навчальних досягнень учнів. Це завдання на редагування словосполучення; виконання морфемного розбору слів; визначення пропущених розділових знаків і головних членів речення тощо (5 клас); розбір виділеного слова як частини мови; розстановку пропущених літер або апострофу; підбір українських відповідників до запозичених слів; визначення способу словотвору та розрізнення слів за їх походженням, уживанням у мові, стилістичною роллю тощо (6 клас); розстановку розділових знаків у реченні, виділення головних та другорядних членів; розбір виділеного слова як частини мови тощо (7 клас); розстановку розділових знаків у реченні; виконання синтаксичного розбору речення; визначення частин мови; виокремлення орфограм тощо (8 клас). У 6–8 класах відповідь на ці запитання не записується в таблицю, а оформляється більш розширено. Обсяг відповіді обмежено кількістю рядків, що технічно відведено у кожному варіанті. За кожну правильну відповідь учень максимально отримує 2 бали. Завдання третього типу відповідає достатньому і високому рівням навчальних досягнень учнів і є творчим. У 5 класі учні мають пояснити, як вони розуміють значення прислів’я, створивши самостійний зв’язний текст. Оцінюючи це завдання, учитель має враховувати: вміння учня обґрунтовувати власні думки, робити узагальнення, використовувати мовні засоби з метою доведення своїх міркувань, зв’язність, завершеність тексту, а також грамотність і охайність творчої роботи. У 6–7 класах необхідно написати твір-мініатюру на певну тему. Учні 6 класу мають створити висловлювання розповідного характеру на основі особистих спостережень і вражень, використовуючи при цьому виражальні можливості тих частин мови, які вже вивчено. Оцінюючи це завдання, учитель має враховувати: вміння учня обґрунтовувати власні думки, дотримуватися структурних особливостей тексту (зачин, основна частина, спроба аргументованого висновку); зв’язність, завершеність тексту, а також грамотність творчої роботи. Учні 7 класу мають створити висловлювання з елементами роздуму, коли демонструється загальне розуміння причинно-наслідкових зв’язків між предметами та явищами. Текст має складатися з тези, доказів та спроби логічного висновку. Учні мають продемонструвати вміння добирати аргументи, переконливо доводити висловлену тезу. Особливу увагу слід звернути на зв’язність, завершеність тексту, мовну вправність у висловленні думки, а також грамотність творчої роботи. Учні 8 класу мають написати твір-роздум на певну тему. Вони мають продемонструвати сформованість програмових знань з української мови, вміння аргументовано доводити власну думку, спиратися на художні тексти письменників, твори яких було вивчено за програмою з української літератури для 8 класу, розвиток самостійного і критичного мислення. Розгорнутий твір-роздум на одну із запропонованих тем оцінюється відповідно до таких параметрів: повнота розкриття теми; логічна послідовність викладу думок (наведення тези, аргументів, висновку); структурна цілісність та стильова єдність тексту; переконливість наведених аргументів в основній частині твору; точність, зрозумілість думки, адекватність її мовному оформленню; образне мислення. Критерії оцінювання та особливості перевірки творчого завдання зазначені у збірнику для кожного класу окремо. Максимальна кількість балів за творче завдання – 3 бали (у 5-6 класах); 4 бали (у 7-8 класах). Творче завдання має бути оформлене охайно. Учні можуть на чернетці скласти план твору-роздуму, але не переносити його в зошит для підсумкової контрольної роботи. За наявності великої кількості виправлень оцінка може бути знижена на один бал. На сторінках збірника для підсумкової контрольної роботи учні не мають вести додаткові записи, коментувати вибір правильної відповіді або робити інші додаткові позначення. Усі потрібні додаткові записи учні нотують у чернетці, яка не здається по завершенні контрольної роботи. На проведення підсумкової контрольної роботи відводиться 1 урок (45 хвилин).
Підсумкові контрольні роботи з математики у 5-6 класах, з алгебри та геометрії (окремо з кожного предмету) у 7-8 класах загальноосвітніх навчальних закладів проводяться письмово за навчальними посібниками:
«Математика. 5 клас: Підсумкові контрольні роботи»,
«Математика. 6 клас: Підсумкові контрольні роботи»,
«Математика (Алгебра; Геометрія) 7 клас: Підсумкові контрольні роботи»,
«Математика (Алгебра; Геометрія) 8 клас: Підсумкові контрольні роботи»
(авт. Мерзляк А.Г. та інші. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011).
Посібники для 5-6 класів містять по 30 варіантів контрольних робіт. Посібники для 7-8 класів містять по 15 варіантів контрольних робіт з алгебри та по 15 варіантів контрольних робіт з геометрії. Кожен варіант контрольної роботи складається з трьох частин, які відрізняються за складністю та формою тестових завдань. У першій частині контрольної роботи запропоновані завдання з вибором однієї правильної відповіді, що відповідають початковому і середньому рівням навчальних досягнень учнів. Для кожного тестового завдання подано чотири варіанти відповідей, з яких тільки один є правильним. Завдання вважається виконаним правильно, якщо учень указав тільки одну літеру, якою позначена правильна відповідь. При цьому учень не повинен наводити будь-які міркування, що пояснюють його вибір. Правильна відповідь кожного завдання цієї частини оцінюється одним балом. Друга частина контрольної роботи складається із завдань відкритої форми з короткою відповіддю, що відповідають середньому і достатньому рівням навчальних досягнень. Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо учень записав правильну відповідь (наприклад, число, вираз, корінь рівняння тощо). Усі необхідні обчислення, перетворення тощо учні виконують у чернетках. Правильна відповідь кожного із завдань цієї частини оцінюється двома балами. Третя частина контрольної роботи складається із завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю, що відповідають достатньому і високому рівням навчальних досягнень. Завдання третьої частини вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування завдання та дав правильну відповідь. Правильне розв’язання кожного із завдань цієї частини оцінюється чотирма балами. Оцінювання завдань. Сума балів, нарахованих за правильно виконані учнем завдання, переводиться у шкільну оцінку за спеціальною шкалою. Умови завдань учні не переписують. Виправлення та закреслювання, якщо вони зроблені акуратно, не є підставою для зниження оцінки.
Якщо учень указав правильну відповідь до завдання першої та другої частини, то за це нараховується відповідно 1 і 2 бали. Якщо вказана відповідь є неправильною, то бали за таке завдання не нараховуються. Правильність виконання завдань третьої частини оцінює вчитель відповідно до критеріїв та схеми оцінювання завдань, яку вчитель складає самостійно відповідно до критеріїв оцінювання.
Підсумкові контрольні роботи з історії України проводяться за навчальними посібниками:
«Історія України. 5 клас: Підсумкові контрольні роботи»,
«Історія України. 6 клас: Підсумкові контрольні роботи»,
«Історія України. 7 клас: Підсумкові контрольні роботи»,
«Історія України. 8 клас: Підсумкові контрольні роботи»
(авт. Святокум О. Є.— К.: Літера ЛТД, 2011).
Посібники містять по 38 варіантів контрольних робіт. Зміст завдань відповідає «Навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи. Рівень стандарту». Кожен варіант складається із 8 завдань, які розміщені у порядку зростання складності від початкового до високого рівня. Завдання початкового рівня виконуються шляхом вибору однієї правильної відповіді. При їх виконанні учні мають продемонструвати знання дат історичних подій, понять, термінів тощо. Завдання середнього рівня передбачають встановлення відповідності, хронологічної послідовності та надання короткої відкритої відповіді. Три завдання достатнього рівня організаційно і змістовно пов’язані із вміщеною безпосередньо в роботі картосхемою. Ці завдання перевіряють сформованість просторової, логічної і мовленнєвої предметних компетентностей учнів. Перше передбачає виконання роботи безпосередньо на картосхемі, друге – отримання інформації із картосхеми, третє – формулювання причин, наслідків подій, зображених на картосхемі; узагальнень, пов’язаних із отриманою інформацією тощо. Виконання завдань високого рівня, передбачає надання розгорнутої відповіді, у тому числі, і висловлення власного ставлення до історичних подій і явищ. Слід зауважити, що завдання високого рівня містить план, який має допомогти учневі структурувати відповідь. Таким чином, завдання контрольної роботи дозволяють оцінити сформованість усіх предметних компетентностей учня – хронологічної, просторової, інформаційної, логічної, мовленнєвої та аксіологічної. У межах кожного варіанта забезпечується максимально можливе охоплення тем курсу. Як за кількістю завдань, так і за їх складністю контрольні роботи відповідають віковим особливостям учнів. При укладенні контрольних робіт враховано також, що курс «Вступ до історії України. 5 клас» є пропедевтичним. Саме тому при збереженні загальної структури контрольних робіт завдання на встановлення хронологічної послідовності для 5-го класу мають свою специфіку, оскільки програмові вимоги передбачають, що учень «встановлює хронологічну послідовність 2–3 історичних подій». Замість завдання на встановлення відповідності до контрольної роботи для 5-го класу включено завдання множинного вибору, яке є більш звичним для учнів цього віку. Для отримання найвищого бала учні мають виконати всі завдання, починаючи з початкового рівня.
Підсумкові контрольні роботи з іноземних мов у 5–8 класах загальноосвітніх навчальних закладів проводяться за такими посібниками:
Павліченко О. М. Англійська мова. 5 клас: Підсумкові контрольні роботи. — Х.: Ранок, 2011.
Мясоєдова С. В. Англійська мова. 6 клас: Підсумкові контрольні роботи. — Х.: Ранок, 2011.
Євчук О. В. Англійська мова. 7 клас: Підсумкові контрольні роботи. — Х.: Ранок, 2011.
Доценко І. В. Англійська мова. 8 клас: Підсумкові контрольні роботи. — Х.: Ранок, 2011. Бєлозьорова О. М.
Посібники містять 10 рівнозначних варіантів контрольних робіт для кожного класу, зміст яких відповідає вимогам навчальної програми. Якщо кількість учнів у класі менша десяти, то кожен з них отримує окремий варіант. Якщо ж наповненість класу перевищує 10 осіб, то один варіант не може повторюватися більше ніж двічі. Контрольна робота з іноземних мов планується як контроль основних видів мовленнєвої діяльності (читання, говоріння, аудіювання, письма). Метою контрольної роботи є визначення рівня володіння учнями іноземною мовою відповідно до вимог, визначених чинною програмою для кожного року навчання. Контроль говоріння спрямований на перевірку рівня сформованості навичок та вмінь іноземного мовлення за допомогою зв’язного висловлювання, зміст і форма якого визначається, зазвичай, конкретною запропонованою тематикою спілкування. Основними характеристиками готовності до продукування зв’язного висловлювання є засвоєння різноманітних мовленнєвих форм, зразків нормативного мовлення, зв’язність. Для того щоб зміст завдання усвідомлювався та адекватно сприймався учнями, до кожної ситуації подано інструкції, що враховують вікові психологічні особливості та навчальний досвід учнів. Комунікативне завдання вважається розв'язаним у разі змістової та функціональної відповідності висловлювання до ситуації, адекватності використання мовленнєвих зразків, а також нормативності мовлення учасника. Рівень сформованості навичок та вмінь мовлення оцінюється за такими критеріями як: повнота розкриття теми — характеризується достатнім за обсягом висловлюванням, яке відповідає зазначеній тематиці, розкриває її логічно та послідовно; комунікативна спрямованість — орієнтація на висловлювання, яке повністю відповідає ситуації спілкування, передає власне ставлення учня до об’єкта висловлювання; інформаційна значимість оцінюється за адекватне і достатнє використання країнознавчого матеріалу (для 7—8 класів), своїх знань з інших дисциплін на підтримку власних міркувань або для посилення естетичного рівня викладу; вимова — оцінюється за нормативний рівень вимови всіх звуків іноземної мови та правильне інтонаційне оформлення мовлення; лексичний запас — включає високу лексичну насиченість, різноманітність вжитих структур, кліше, виразів, ідіом, точність епітетів, порівнянь тощо; функціональна адекватність — оцінюється достатня функціональна адекватність вжитих лексичних одиниць, структур тощо; граматична правильність — враховується нормативне дотримання правил порядку слів у реченні, вживання інверсії, правильність утворення і адекватність вживання граматичних форм, достатня різноманітність вжитих граматичних структур. Відповіді учнів мають бути повними, вичерпними і конкретними, лексично насиченими, правильно фонетично і граматично оформленими. Обсяг відповіді може бути різним, але відповідь повинна свідчити, що учень правильно розуміє запитання чи спонукання з першого пред’явлення і адекватно на них реагує. Контроль читання спрямований на перевірку рівня сформованості в учнів умінь і навичок з читання. Оцінюється рівень розуміння матеріалу, який читається, вміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати за контекстом значення незнайомих слів. Дібрані тексти присвячені різним аспектам життя людини. Основними джерелами текстів є уривки з художніх творів, преси. Тексти можуть містити певну кількість незнайомих слів. Але, зазвичай, тлумачення незнайомих слів не подається. Розуміння прочитаного тексту перевіряється через виконання завдань: завдання із вибором правильної відповіді; завдання на встановлення відповідності (добір логічних пар); запитання з короткими відповідями (2-3 слова); встановлення логічного порядку простого тексту; знаходження аргументів та висновків; встановлення зв’язків між інформаційними блоками; вибір назв абзаців тексту із запропонованих назв. Для кожного тестового завдання запропоновано декілька варіантів відповідей, з яких тільки один правильний. Контроль аудіювання має на меті визначити рівень сформованості в учнів навичок та вмінь розуміння усного мовлення. Рівень складності вибраного матеріалу відповідає програмовому рівню досягнень учня відповідного класу. Увесь підготовлений матеріал побудований на автентичних текстах, оскільки йдеться про мовлення. Текст звучить у пред’явленні вчителя двічі. Темп мовлення зазвичай повільний, а голос експресивний, ситуація чітка для того, щоб було легко сприймати матеріал для аудіювання. Визначення рівня сформованості навичок та вмінь відбувається за допомогою наступних завдань: розпізнання картинок; поєднання картинок і текстів, узгодження картинок відповідно до тексту; запитання з короткими відповідями; завдання з варіантами відповідей (чотири варіанти — один правильний, а три неправильних); визначення порядку подій, що відбуваються в тексті; упорядкування переплутаних речень/абзаців тексту відповідно до почутого. Учні мають продемонструвати вміння: виділяти основну інформацію, розуміти прості висловлювання, що пов’язані зі знайомими темами в повідомленнях, оголошеннях, розмовах і т. ін., та визначати тему розмови; розуміти основні положення висловлювання на знайомі теми під час навчання та розваг; розуміти основні ідеї складних розмов на конкретні або абстрактні теми, відомі чи невідомі, що зустрічаються у особистому, суспільному житті; розуміти сутність тексту; слідкувати за основною ідеєю тексту; знаходити певну інформацію відповідно до завдання; слідувати усним інструкціям. Контроль письма складається з двох частин: використання мови та продукування письмового повідомлення. Продукування письмового повідомлення має на меті перевірити рівень сформованості в учнів використання писемного мовлення для вирішення комунікативно-орієнтованих завдань, тобто вміння зафіксувати і передати письмово необхідну інформацію; вміння правильно, з урахуванням соціокультурних відмінностей оформлювати і писати особистий лист, вітальну листівку, оголошення, повідомлення, нотатки тощо Це завдання перевіряє: сформованість рівня писемної мовленнєвої компетенції учнів; їх лексико-граматичні навички; ступені засвоєння ними системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини; формування мовних та мовленнєвих умінь і навичок, де важливим є уміння користуватися іноземною мовою як в усному, так і в писемному спілкуванні в різних сферах; словниковий запас учнів з урахуванням тих груп слів, усталених висловів, що відображають реальне життя народу, мова якого вивчається. Учням пропонуються завдання, які вони мають розв’язати, виходячи із власного досвіду і рівня писемної мовленнєвої компетенції. Вони орієнтовані на сфери інтересів учасників, спонукають їх до письмового висловлення власного ставлення до тих чи інших фактів або осмислення певних проблемних ситуацій. Від учнів очікують уміння правильно і відповідно до ситуації використовувати певні лексичні одиниці (частини мови), перевіряють, наскільки правильно вони використовують відповідні граматичні форми. Комунікативна спрямованість і практичне використання є основними принципами при оцінюванні письмового завдання. Використання мови. Мета — визначити рівень володіння лексичними, граматичними, семантичними та прагматичними знаннями, що дадуть можливість учням спілкуватися вільно. Завдання завжди пов’язані із ситуаціями спілкування в контексті дійсності та життя у країнах, мова яких вивчалась. Форми завдань: завдання із вибором однієї правильної відповіді, де учень повинен обрати одну правильну відповідь із чотирьох варіантів відповідей; текст із пропусками для заповнення, де учень повинен заповнити пропуски в тексті, використовуючи подані слова або словосполучення. Вибір пропущених місць здійснюється відповідно до мети, знань, навичок та вмінь, що перевіряються з лексики чи граматики. Обсяг усного повідомлення і письмового завдання обумовлюється вимогами програми. Користуватися текстом, підручником, іншим посібником або довідником під час виконання письмової роботи не дозволяється. |
